Публікації з міткою 'гори'

Гуцульські Альпи


Гуцульські Альпи in transsylvania

Вічні гори

Тому, хто навчив мене любити гори.

В старому сімейному альбомі я випадково натрапив на фотографію Смотрича. Її зробив, десь в сімдесятих, мій тато. В двотисячних, на моєму знімку, ця місцина виглядала абсолютно так само.

1.

Незмінний Смотрич

З цікавості я заново переглянув старий альбом, вишукуючи світлини з походів. Дивно, але вдивляючись в вицвілі фотографії, мене не покидало оце відчуття, що нічого за ці роки не змінилось. Так зараз в горах рідко побачиш "колобки", "штормовки" і військові черевики. За останні роки спорядження принципово оновилось, але в горах все-одно назавжди залишаться жереп, туман, друзі і мокрі ноги.

Детальніше: Вічні гори

Гора Говерла


Панорама знята 19 лютого 2011 року на вершині Гори Говерли. Гора Говерла

Мандрівка на Петрос 23-24.10.2010

В Лазещині.

Наприкінці жовтня разом з Анею, Тарасом і Віталіком ходили на Петрос. План був такий: в п’ятницю ввечері сідаємо на поїзд Ковель Чернівці, в Франківську пересідаєм на "Раховоз і зраненька ми вже в Лазещині. "

В Лазещині. На фоні Говерли і нашої мети - Петроса.

В Лазещині. На фоні Говерли і нашої мети - Петроса.

Все пішло згідно плану, і ми навіть встигли на неймовірний схід сонця. Та милуватись часу не було. Треба було зайти якнайдалі, поки це ж таки сонце не перетворило дорогу в болото, розтопивши вранішній заморозок

Детальніше: Мандрівка на Петрос 23-24.10.2010

Осіння Сивуля

Щойно повернувся з Ґорґан.

Поїздом до Франика, далі на маршрутку до Надвірної, а звідти до Бистриці. (До речі виявляється в Надвірній 2 автостанції)

Водоспад.

З вранішніми переїздами вирішили снідати коло Салатручівського водоспаду.

Неймовірні краєвиди.

Далі пішли прямо, вздовж Салатрука і піднялись на відріг хребта Тавпіширки. Правда тут трохи помилились (зарано почали підніматись). Зате які там краєвиди… Навіть, розмальовані осінню, вирубки милують око. А ще багато ожини і чорниці.

Стовпець кордону.

Далі ми пішли по кордону.

Останні промені на Сивулі.

До Сивулі доплентались коли вона була в останніх променях сонця.

А далі був туман.

На вершині Сивулі Великої (1836 м. н. р. м.)

Туман над пеклом.